| Економіка | Соціум | Довкілля |
|---|---|---|
Економіка природокористування і сталий розвиток, 2022, 11(30): 70-78
УДК: 37 : 338.22.021.1
JEL CLASSIFICATION: I 25; O 15
DOI: 10.37100/2616-7689.2022.11(30).8
Віра Куценко
д.е.н., професор,
Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку
Національної академії наук України», Київ
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3102-0744
Ірина Кінаш
д.е.н., професор,
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Івано-Франківськ
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5391-6560
Олена Гаращук
д.е.н.,
Державна служба якості освіти України, Київ
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5572-5357
ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ЧИННИК ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА СОЦІАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ (ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ)
Анотація: У статті зазначається, що останнім часом спостерігається тенденція зростання ролі освітньо-наукового потенціалу в соціально-економічному розвитку країни. Розкривається сутність зазначеного потенціалу, чинників його зростання, що впливають на розвиток економіки та досягнення соціальної безпеки – важливих передумов підвищення життєвого рівня населення. Підкреслюється, що особливу роль у досягненні останнього належить освіті в цілому і вищій, зокрема, яка забезпечує формування у студентів творчого мислення, вміння самостійно шукати, виробляти необхідну для здобуття знань інформацію. В цьому аспекті розкривається важливість впровадження у навчальну діяльність інноваційно-інтерактивних технологій, що забезпечує покращення підготовки кадрів – випускників закладів освіти до майбутньої фахової діяльності. Підкреслюється, що зазначені технології мають охоплювати як теоретичні, так і практичні питання щодо організації навчального процесу, а також засоби навчання. Підготовка кадрів у цих умовах має позитивно вплинути не лише на подолання в країні економічної кризи, а й на досягнення соціальної безпеки. В статті наводиться структура соціальної безпеки, розкривається сутність кожного із її індикаторів, наводиться динаміка відповідних показників, зокрема відносної бідності, рівня безробіття; споживання продуктів харчування в домогосподарствах України у відсотках до загальних споживчих витрат. Наводяться фактори та принципи, дотримання яких сприяє функціонуванню в країні соціальної безпеки, подоланню загроз, викликів і небезпек її досягнення. Серед чинників соціальної безпеки вагома увага приділена ресурсному, у тому числі фінансовому, забезпеченню та його диверсифікації. Розкриваючи наявні недоліки в розвитку освітньо-наукового чинника забезпечення зростання економіки та соціальної безпеки, в статті обґрунтовуються шляхи їх подолання, а саме: посилення орієнтації системи підготовки кадрів на створення інноваційного продукту на кожному робочому місці, формування оптимального середовища закладу освіти; активне залучення учнів, студентів у процес їх саморозвитку, підвищення фундаментальності освіти, яка б дозволила кожному майбутньому фахівцю успішно адаптуватись до нових умов професійної діяльності, до життя в цих умовах.
Ключові слова: соціальна безпека, освітня сфера, наука, трансформування, модернізація, соціально-економічний розвиток.
Мова статті: Українська
Список використаних джерел
1. Куценко В., Кінаш І., Євтушенко Г. Соціальні домінанти як осередок розвитку територіальних громад на інноваційній основі (синергетичний аспект). Економіка природокористування і сталий розвиток. 2021. № 10(29). С. 87–97. DOI: 10.37100/2616-7689.2021.10(29).11.
2. Гаращук О. В., Куценко В. І. Освітня сфера – важливий чинник інноваційного сталого розвитку. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2021. Том 3 № 2. URL: https://visnyk.naps.gov.ua/index. php/journal/article/view/219/265.
3. Константиновский Д. Л., Вознесенская Е. Д., Дымарская О. Я., Чередниченко Г. А. Социально-гуманитарное образование: ориентации, практики, ресурсы, совершенствование. Москва: ЦСП, 2006. 264 с.
4. Мойсеєнко І. П., Демчишин М. Я. Методологічні основи вимірювання рівня економічної безпеки держави. Актуальні проблеми економіки. 2011. № 10. С. 90–98.
5. Якимчук А. Ю., Кардаш О. Л., Постельжук О. П., Якимчук О. Ф. Оцінка показників соціальної безпеки України у контексті національної безпеки держави задля досягнення цілей сталого розвитку. Інвестиції: практика та досвід. 2020. № 13–14. С. 75–80.
6. Гаращук О. В., Куценко В. І. Якісна освіта – інструментарій сталого розвитку (питання теорії та практики). Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України». Київ; 2019. 144 с.
7. Статистичний щорічник України за 2020 рік. Державна служба статистики України. Київ; 2021. 455 с. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2021/zb/11/Yearbook_2020.pdf.
8. Україна в цифрах, 2020: стат. зб. Державна служба статистики України. Київ. 2021. 46 с. URL: http://www.ukrstat.gov. ua/druk/publicat/kat_u/2021/zb/07/zb_Ukraine%20in%20figures_20u.pdf.
9. Литвиненко М. В. Проектирование результатов подготовки специалистов в условиях модульной системы обучения: методическое пособие. Москва: Изд-во МИИГАиК, 2006. 72 с.
Дата публікації: 2022
Дата он-лайн версії: 2022
УДК: 37 : 338.22.021.1
JEL CLASSIFICATION: I 25; O 15
DOI: 10.37100/2616-7689.2022.11(30).8
Віра Куценко
д.е.н., професор,
Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку
Національної академії наук України», Київ
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3102-0744
Ірина Кінаш
д.е.н., професор,
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Івано-Франківськ
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5391-6560
Олена Гаращук
д.е.н.,
Державна служба якості освіти України, Київ
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5572-5357
ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ЧИННИК ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА СОЦІАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ (ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ)
Анотація: У статті зазначається, що останнім часом спостерігається тенденція зростання ролі освітньо-наукового потенціалу в соціально-економічному розвитку країни. Розкривається сутність зазначеного потенціалу, чинників його зростання, що впливають на розвиток економіки та досягнення соціальної безпеки – важливих передумов підвищення життєвого рівня населення. Підкреслюється, що особливу роль у досягненні останнього належить освіті в цілому і вищій, зокрема, яка забезпечує формування у студентів творчого мислення, вміння самостійно шукати, виробляти необхідну для здобуття знань інформацію. В цьому аспекті розкривається важливість впровадження у навчальну діяльність інноваційно-інтерактивних технологій, що забезпечує покращення підготовки кадрів – випускників закладів освіти до майбутньої фахової діяльності. Підкреслюється, що зазначені технології мають охоплювати як теоретичні, так і практичні питання щодо організації навчального процесу, а також засоби навчання. Підготовка кадрів у цих умовах має позитивно вплинути не лише на подолання в країні економічної кризи, а й на досягнення соціальної безпеки. В статті наводиться структура соціальної безпеки, розкривається сутність кожного із її індикаторів, наводиться динаміка відповідних показників, зокрема відносної бідності, рівня безробіття; споживання продуктів харчування в домогосподарствах України у відсотках до загальних споживчих витрат. Наводяться фактори та принципи, дотримання яких сприяє функціонуванню в країні соціальної безпеки, подоланню загроз, викликів і небезпек її досягнення. Серед чинників соціальної безпеки вагома увага приділена ресурсному, у тому числі фінансовому, забезпеченню та його диверсифікації. Розкриваючи наявні недоліки в розвитку освітньо-наукового чинника забезпечення зростання економіки та соціальної безпеки, в статті обґрунтовуються шляхи їх подолання, а саме: посилення орієнтації системи підготовки кадрів на створення інноваційного продукту на кожному робочому місці, формування оптимального середовища закладу освіти; активне залучення учнів, студентів у процес їх саморозвитку, підвищення фундаментальності освіти, яка б дозволила кожному майбутньому фахівцю успішно адаптуватись до нових умов професійної діяльності, до життя в цих умовах.
Ключові слова: соціальна безпека, освітня сфера, наука, трансформування, модернізація, соціально-економічний розвиток.
Мова статті: Українська
Список використаних джерел
1. Куценко В., Кінаш І., Євтушенко Г. Соціальні домінанти як осередок розвитку територіальних громад на інноваційній основі (синергетичний аспект). Економіка природокористування і сталий розвиток. 2021. № 10(29). С. 87–97. DOI: 10.37100/2616-7689.2021.10(29).11.
2. Гаращук О. В., Куценко В. І. Освітня сфера – важливий чинник інноваційного сталого розвитку. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2021. Том 3 № 2. URL: https://visnyk.naps.gov.ua/index. php/journal/article/view/219/265.
3. Константиновский Д. Л., Вознесенская Е. Д., Дымарская О. Я., Чередниченко Г. А. Социально-гуманитарное образование: ориентации, практики, ресурсы, совершенствование. Москва: ЦСП, 2006. 264 с.
4. Мойсеєнко І. П., Демчишин М. Я. Методологічні основи вимірювання рівня економічної безпеки держави. Актуальні проблеми економіки. 2011. № 10. С. 90–98.
5. Якимчук А. Ю., Кардаш О. Л., Постельжук О. П., Якимчук О. Ф. Оцінка показників соціальної безпеки України у контексті національної безпеки держави задля досягнення цілей сталого розвитку. Інвестиції: практика та досвід. 2020. № 13–14. С. 75–80.
6. Гаращук О. В., Куценко В. І. Якісна освіта – інструментарій сталого розвитку (питання теорії та практики). Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України». Київ; 2019. 144 с.
7. Статистичний щорічник України за 2020 рік. Державна служба статистики України. Київ; 2021. 455 с. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2021/zb/11/Yearbook_2020.pdf.
8. Україна в цифрах, 2020: стат. зб. Державна служба статистики України. Київ. 2021. 46 с. URL: http://www.ukrstat.gov. ua/druk/publicat/kat_u/2021/zb/07/zb_Ukraine%20in%20figures_20u.pdf.
9. Литвиненко М. В. Проектирование результатов подготовки специалистов в условиях модульной системы обучения: методическое пособие. Москва: Изд-во МИИГАиК, 2006. 72 с.
Дата публікації: 2022
Дата он-лайн версії: 2022